Атрофічний гастрит (АГ) клінічно впродовж тривалого часу не має патогномонічних ознак, тому діагноз хронічного АГ є в більшій мірі морфологічним. Основним методом діагностики АГ є ендоскопічне дослідження з наступною прицільною множинною біопсією. Характерні відмінності слизова оболонка шлунка має при вираженій і поширеній атрофії, а при незначній атрофічних змінах візуально мало відрізняється від поверхневого гастриту. Тому гістологічному дослідженню слизової оболонки шлунка належить вирішальне значення, воно є "золотим стандартом" верифікації захворювання. При хронічному мультифокальному гастриті (ХАМГ) найбільший відсоток атрофічних змін носив тотальний характер (у 54,64 %), а у четвертини пацієнтів вражався антрум. При хронічному автоімунному гастриті (ХАвГ) достовірно частіше вогнища атрофії локалізувались у тілі шлунка (58,63 %, p << 0,001), а дифузні ураження (24,14 %, p << 0,01) і антрум-гастрит (6,89 %, p << 0,01) визначалися рідше. Нейтрофільна інфільтрація CO антруму визначалась у 54,64 % пацієнтів із ХАМГ, причому розподіл за ступенями активності є однорідний. Тотальний активний (слабкого та помірного ступеня) автоімунний гастрит був діагностований у 62,07 % хворих. Вираженість запального процесу властива обом формам АГ, однак у хворих із ХАМГ переважала моноцитарно-плазматична інфільтрація власної пластинки тіла й антрума, а у хворих із ХАвГ - лімфоцитарна інфільтрація. В усіх біоптатах з антрального відділу шлунка при ХАМГ та з тіла шлунка при ХАвГ діагностовано атрофічні зміни. Достовірно частіше в антрумі при ХАМГ виявляли легкий та виражений ступінь атрофії (39,18, 31,95, p << 0,05), а помірно виражений ступінь атрофії частіше зустрічався в тілі шлунка. Атрофія фундальної частини шлунка при ХАвГ I і III ступеня виявлялась у 41,38, і 31,03 % (pl << 0,05, pl << 0,01). У хворих із ХАМГ простежувалась залежність між активністю запалення і щільністю моноцитарно-плазматичної інфільтрації та розвитком атрофічних змін (r = 0,64, p << 0,001; r = 0,58, p << 0,01). При експресії процесу в тіло шлунка виявили кореляційну залежність нейтрофільно-лімфоцитарного прояву запалення (r = 0,81, p << 0,001).

  Повний текст PDF - 1.822 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"