В експерименті на щурах з моделюванням поєднаної травми грудної клітки та стегна та використанням електронної мікроскопії прослідковано особливості розвитку змін у гепатоцитах і гемомікроциркуляторному руслі печінки. Встановлено, що дистрофічні зміни в гепатоцитах розвиваються на тлі дисфункціональної перебудови елементів гемомікроциркуляторного русла вже в ранні терміни (на 1-шу добу) після нанесення травми. У гемомікроциркуляторному руслі виникає виражене повнокров'я з розширенням просвіту синусоїдів і заповненням їх форменими елементами крові: як еритроцитами, так і лімфоцитами та нейтрофілами. При цьому в гепатоцитах каріолема ядер ставала хвилястою за рахунок чисельних випинань та інвагінацій, на відміну від гладенької каріолеми ядер гепатоцитів інтактних тварин. В цитоплазмі збільшувалася кількість вільних лізосом. Досить розширеними виглядали просвіти жовчних капілярів, розташованих у проміжках між двома сусідніми гепатоцитами. До цих явищ поступово приєднувалися деструктивні зміни мітохондрій з одночасним помітним розширенням канальців і цистерн як гранулярної, так і гладенької ендоплазматичної сітки. Такі зміни прогресували до 3-ї доби посттравматичного періоду і стабілізувалися до 7-ї доби експериментального спостереження. Починаючи з 7-ї доби експерименту виникали регенераторні процеси, які продовжувалися до завершення спостереження у 28-денний термін з майже повним відновленням стану гемомікроциркуляторного русла і структурної організації гепатоцитів. Присутність в гемомікроциркуляторному руслі печінки клітин білої крові, особливо у ранній посттравматичний період, може бути свідченням розвитку в організмі у відповідь на травму реактивних змін з проявом запальної реакції і відповідної імунної відповіді.

  Повний текст PDF - 741.098 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"