Висвітлено проблематику формування особистості майбутнього лікаря у медичному ВНЗ, що є необхідною умовою успішного становлення та гармонійного розвитку висококваліфікованого спеціаліста, відповідального члена суспільства і достойного громадянина. Сучасна психолого-педагогічна наука розглядає всебічний розвиток студента як особливо важливу складову цілісного педагогічного процесу підготовки фахівця у ВНЗ. Акцентовано на тому, що у педагогічній діяльності студент є одночасно об'єктом і навчання, і виховання, а виховний вплив ефективний лише за умови, що студент сам буде активним учасником навчально-виховного процесу, тобто використовуватиме засвоювані знання як засіб до самовдосконалення. Підкреслено, що трансформація навчального процесу в технологію навчання у вищій школі дозволяє роботодавцям одержати фахівців, які адаптуються у стислі терміни і втілюють сучасні вимоги до якості освіти: знання (які визначаються освітньо-кваліфікаційними характеристиками та освітньо-професійними програмами підготовки фахівців), професійну компетентність (наявність знань із конкретних проблем), уміння (готовність належно виконувати типові завдання), освітню компетентність (уміння здобувати знання самостійно поза навчальним закладом), автономність (здібності до самостійного незалежного розв'язання питань відповідного рівня компетентності та відповідальності), соціальну адаптованість (узгодження індивідуальної поведінки із соціальними нормами трудового колективу), професійну адаптованість (збереження працездатності фахівця під час впровадження нових технологій і обладнання). Зазначено, що оптимізація навчального та виховного процесу полягає в розробці професійних прийомів для підготовки студентів до самовдосконалення своїх знань та навиків для подальшої професійної діяльності.

  Повний текст PDF - 1.075 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"