Визначено особливості диференційованого лікування хворих на субклінічний гіпотиреоз (СГ) та стабільну стенокардію (СС) залежно від її тривалості. Мета дослідження - підвищити ефективність лікування хворих на СС та СГ шляхом диференційованої корекції дисгормональних та нейрометаболічних порушень. Комплексне клінічне, а також лабораторно-інструментальне обстеження із виконанням йодурії, оцінювання рівня тиреоїдних гормонів, процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), антиоксидантного захисту та ХолтерЕКГ із вивченням варіабельності ритму серця (ВРС) у хворих із СС та СГ. У пацієнтів із СГ та СС використання антиішемічної терапії та йодомарину суттєво не впливало на клінічні та лабораторно-інструментальні вияви коморбідної патології. Комбінація стандартного антиішемічного лікування та L-тироксину позитивно впливала на покращання загального клінічного стану хворих і показників ПОЛ і ВРС лише в обстежених із СГ та тривалістю СС до 5-ти років. У патентів із тривалістю хвороби понад 5 років для нормалізації клінічного стану і досягнення цільових рівнів основних показників процесів вільнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту, а також нормалізації вегетативної регуляції серцевої діяльності доцільно застосовувати комплексну терапію із використанням стандартного антиішемічного лікування, L-тироксину та L-карнітину. Висновки: одержані результати надають змогу рекомендувати використання диференційованої комплексної терапії у хворих зі СС та СГ з метою адекватного відновлення клінічного стану та запобігання метаболічним порушенням у зазначеної категорії хворих.

  Повний текст PDF - 1.533 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"