В останні роки в літературі зустрічаються наукові ствердження щодо ролі сполучнотканинних дисплазій з порушеним процесу плацентації, одним із проявів якого є локальне відшарування хоріону та плацентарної тканини. Тому на сьогодні актуальним залишається не тільки питання пошуку чутливих тестів для контролю за ефективністю лікування ретрохоріальних гематом і локальних форм передчасного відшарування плаценти, але й розробка та впровадження лікувально-профілактичних програм. Проведено аналіз перебігу вагітності та пологів у 80-ти жінок віком 20 - 40 років з вагітністю та локальним непрогресуючим відшаруванням хоріону та нормально розміщеної плаценти, яких було розподілено на 2 групи залежно від запропонованого лікувально-профілактичного комплексу в програмі оптимізації супроводу вагітності. Контрольну групу складали 20 відносно здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Доцільним і патогенетично виправданим є комплексний вплив на порушені гомеостатичні процеси, розпочинаючи з прегравідарного етапу. Це зумовило включення в лікувальну програму комплексу вітамінних середників, поліненасичених жирних кислот та індукторів ангіогенезу. Для розв'язання цього завдання прегравідарну підготовку даної категорії пацієнток доповнено полівітамінним комплексом з фолієвою кислотою, середниками - індукторами оксиду азоту та поліненасиченими жирними кислотами, що надало змогу одержати не тільки сукупний ефект від лікування, але і підвищити ефективність кожної складової лікувальної програми. Аналіз поширеності НДСТ надав змогу виділити стабільно високу питому вагу жінок з клінічно значимим диспластичним фенотипом - 63-х жінок (78,75 %), в результаті чого одержані дані стали переконливим свідченням, що матково-плацентарна апоплексія асоційована із вродженою слабкістю сполучної тканини (ОР - 18,17; 95 % ДІ; 6,3 - 36,5, <$Eroman p~<<~0,001>). Проведені аналітичні дослідження виявили, що із 80-ти вагітних з локальним непрогресуючим відшаруванням хоріону та плаценти у 54-х (67,5 %) жінок спостерігались під час вагітності різноманітні ускладнення - прееклампсія, плацентарна дисфункція, загроза передчасних пологів, маткові крововтечі тощо. Слід відзначити наявність значної кількості випадків дистресу плоду, що певною міргою пов'язана з наявними ускладненнями під час вагітності та в пологах та фетоплацентарною дисфункцією. Аналіз наслідків завершення вагітності показав вагоме зниження частоти невиношування. Так, серед обстежених жінок основної групи мимовільні викидні відзначено у 3,5 разу менше та передчасні пологи - удвічі, ніж у групі порівняння (<$Eroman p~<<~0,05>). Таким чином, у 32-х (<$E80,0~symbol С~6,32~%>) вагітних основної групи вдалося створити необхідні умови для розвитку та пролонгувати вагітність і завершити її своєчасними пологами проти 22-х (<$E55,0~symbol С~7,87~%>) у групі порівняння (<$Eroman p~<<~0,05>). Також використання запропонованих лікарських середників надало змогу зменшити розвиток таких ускладнень вагітності, як хронічна плацентарна недостатність удвічі, пізніх гестозів та багатоводдя у 2,5 разу. Модифікація комплексного базового лікування шляхом включення в його склад запропонованих мембраностабілізуючих та антиоксидантних середників, а також застосування вказаних профілактичних заходів сприяли зменшенню відсотку переривання вагітності.

  Повний текст PDF - 1.338 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"