Мета дослідження - вивчення стану коагуляційного гемостазу у хворих з тяжким перебігом хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) у стабільну фазу захворювання шляхом комплексної оцінки параметрів коагулограми, а також визначення характеру порушень коагуляції та залежності цих змін від виразності системного запалення та одержуваної терапії. У дослідження було включено 25 хворих на ХОЗЛ з тяжким перебігом захворювання, тобто з рівнем <$Eroman ОФВ sub 1 ~<<~50~%> належної величини, з яких 14 (56,0 %) пацієнтів одержували планову базисну терапію відповідно до стадії захворювання, згідно з якою включається інгаляційний глюкокортикостероїд (ІГКС), а 11 (44,0 %) - не приймали ІГКС або приймали ліки нерегулярно або приймали ІГКС в неадекватній дозі. Всім хворим було визначено показники коагуляції зовнішнього (протромбіновий індекс (ПІ), протромбінове відношення (ПВ), міжнародне нормалізоване відношення (МНВ)), внутрішнього (активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ)) шляхів згортання крові, а також параметри прокоагуляційної ланки гемостазу (тромбіновий час (ТЧ), рівень фібриногену (ФГ)) і антикоагулянтної системи кроз (рівень антитромбіну III (АТ III)). Рівень C-реактивного протеїну (СРП) плазми крові був визначений як маркер системного запалення у всіх обстежених. Хворі ХОЗЛ з тяжким перебігом захворювання які не одержували відповідну стадії захворювання терапію, мали більш виражені зміни ПІ, ПВ і МНВ (<$E109,4~symbol С~2,6~%>, <$E0,91~symbol С~0,02> і <$E0,89~symbol С~0,02> відповідно) у бік гіперкоагуляції у порівнянні як з показниками хворих, терапія яких відповідала тяжкості захворюванні (<$E96,2~symbol С~6,4~%>, <$E1,04~symbol С~0,07> і <$E1,05~symbol С~0,06> відповідно), так і з показниками практично здорових обстежених (<$E96,8~symbol С~2,4~%>, <$E1,03~symbol С~0,02> і <$E1,04~symbol С~0,03> відповідно). Рівні АЧТЧ, ТЧ, ФГ та АТ III в підгрупах були ідентичними показникам контрольної групи (<$Eroman p~>>~0,05>). Рівень СРП сироватки крові хворих, які не одержували адекватну дозу ІГКС за критерієм Манна - Уїтні був достовірно вищим за показник як практично здорових обстежених (<$Eroman p~<<~0,01>), так і хворих, терапії яких включала ІГКС (<$Eroman p~<<~0,05>). Висновки: хворі на ХОЗЛ з тяжким перебігом захворювання, які не одержували достатню терапію ІГКС, мають більш виразні прояви порушення коагуляційної ланки гемостазу по зовнішньому шляху згортання крові в бік гіперкоагуляції, які, ймовірно, пов'язані з проявами більш виразної системної запальної реакції.

  Повний текст PDF - 1.349 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"