Актуальність теми пов'язана із проблематикою комплексного підходу до діагностики та лікування пацієнтів зі знижененою висотою прикусу. Мета роботи - вивчення змін у роботі m.masseter та m.temporalis до, та в різні періоди після тимчасового ортопедичного лікування пацієнтів. За допомогою електроміографа "Нейро-ЭМГ-Микро" вивчався стан m.masseter та m.temporalis 30-ти осіб віком 35 - 55 років зі зниженою висотою прикусу, які потребували ортопедичного лікування (основна група) та 30-ти осіб віком 20 - 25 років з інтактними зубними рядами (контрольна група) за виконання жувальних проб максимального стиснення щелеп та максимального стиснення щелеп із ватними валиками. Пацієнтам основної групи лікування проводилося виготовленням та фіксацією в ротовій порожнині провізорних пластмасових ортопедичних конструкцій. Контроль проводився до та через 7 днів, 1, 3, 6 міс після фіксації ортопедичних конструкцій. Результати продемонстрували, що процес перебудови міостатичних рефлексів жувальної групи м'язів у процесі адаптації до збільшення висоти прикусу за рахунок використання провізорних незнімних ортопедичних конструкцій проявляється поступовою перебудовою. Вона найбільш виражена у період між 1-м та 3-м міс після фіксації ортопедичних конструкцій з подальшою стабілізацією бапансу роботи м'язів. Процес стабілізації найяскравіше проявляється через 6 міс після фіксації ортопедичних конструкцій.

  Повний текст PDF - 1.045 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"