У хворих із постінфарктним кардіосклерозом хронічна серцева недостатність виникає та прогресує за наявності чинників серцево-судинного ризику: артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, дисліпідемії, тютюнопаління, ожиріння, малорухомого способу життя. Перебіг і прогноз захворювання у порівняльних за клініко-анамнестичними та електрокардіографічними даними хворих після перенесеного інфаркту міокарда більш сприятливий у випадку, якщо було виконано ендоваскулярну реперфузію міокарда шляхом стентування інфарктзалежної коронарної артерії. Проведення черезшкірного коронарного втручання сприяє вірогідному підвищенню фракції викиду лівого шлуночка, зменшенню кінцевого систолічного об'єму, маси міокарда та індексу міокарда лівого шлуночка у порівнянні з хворими без проведеної реваскуляризації. Реперфузійна терапія покращує перебіг післяінфарктного кардіосклерозу і тому має бути пріоритетним напрямком лікування хворих з гострим інфарктом міокарда.

  Повний текст PDF - 1.022 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"