Захворювання органів травлення є важливою медико-соціальною проблемою в Україні та світі, оскільки в більшості випадків становлять хронічну патологію. Серед них вагоме місце належить захворюванню на хронічний гепатит (ХГ). Мета дослідження - вивчити вплив кверцетину на результати комплексного лікування хворих на ХГ невірусного походження різного віку. Обстежено 41 хворого на ХГ віком 22 - 75 (<$E51,3~symbol С~14,5>) років. Поряд із дослідженням біохімічних показників крові вивчали активність процесів вільнорадикального окиснення за рівнем реакційних продуктів тіобарбітурової кислоти у крові, досліджували вміст відновленого глутатіону, активність каталази та глутатіонпероксидази. У хворих із ХГ, які додатково до основного лікування приймали кверцетин, відзначали швидший регрес клінічних симптомів захворювання та більш раннє покращання самопочуття. У таких пацієнтів упродовж лікування спостерігали достовірне зниження концентрації загального білірубіну на 27,0 % (p << 0,05), зменшення активності аспартатамінотрансферази - на 19,4 % (p << 0,05), аланінамінотрансферази - на 28,8 % (p << 0,05), лактатдегідрогенази - на 15,5 % (p << 0,05), лужної фосфатази - на 25,1 % (p << 0,05), гаммаглутамілтранспептидази - на 37,3 % (p << 0,05). Для пацієнтів, які додатково до основного лікування одержували кверцетин, характерним було зниження концентрації холестерину на 10,2 % (p << 0,05) та тригліцеридів - на 22,1 % (p << 0,05). Достовірне зростання концентрації відновленого глутатіону упродовж лікування спостерігалось у таких хворих на 26,1 % (p << 0,05), активності каталази - на 20,4 % (p << 0,05). Висновки: у разі додаткового застосування кверцетину до основної схеми лікування хворих із ХГ досягнуто більш ефективного зменшення активності цитолітичного, холестатичного синдромів та відновлення антиоксидантних систем, що було особливо виражено у пацієнтів молодого віку. Для повноцінної корекції клінічних проявів захворювання, біохімічних змін та антиоксидантного статусу 14 - 16-денного призначення кверцетину недостатньо, що вимагає продовження вживання обраної схеми лікування у підтримувальній дозі на поліклінічному та амбулаторному етапах до настання повної ремісії.

  Повний текст PDF - 1.321 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"