Морфологічні критерії старіння гіпоталамуса

Жураківська, О. Я.

Розглянуто питанням стосовно вивчення морфофункціональної організації велико- і дрібноклітинних ядер гіпоталамуса в постнатальному періоді онтогенезу. Матеріалом для дослідження слугував гіпоталамус 20-ти щурів-самців лінії Вістар віком 3 та 24 міс. Використано наступні методи дослідження: гістологічний (матеріал фіксували в розчині спирт-формолу, виготовляли парафінові блоки, зрізи забарвлювали за Нісслем), електронно-мікроскопічний та імуногістохімічний (виявлення апоптичних клітин за методом TUNEL-маркуівання (Apop Tag Plus Peroxidase In Situ Apoptosis Detection Kit), виробник "Millіporen", USA). Встановлено основні морфологічні критерії старіння велико- і дрібноклітинних ядер гіпоталамуса, а саме: зменшення чисельної цільності нейронів і капілярів на тлі зростання чисельної цільності глії та гліального індексу; зростання рівня ТБК-активних продуктів на тлі зменшення активності каталази і церулоплазміну, що призводить до збільшення кількості вакуолізованих нейронів. Порушення нейроно-гліально-капілярних співвідношень та активація процесів пероксидації ліпідів стають причиною зростання кількості апоптозних нейронів і апоптозного індексу в гіпоталамусі, а саме: у 24-місячних тварин, у порівнянні з 3-місячними, кількість апоптозних нейронів зростає у надзоровому ядрі до <$E0,66~symbol С~0,21> (p = 0,019), у пришлуночковому ядрі - до <$E0,50~symbol С~0,22> (p = 0,045), у дугоподібному ядрі - до <$E1,17~symbol С~0,16> (p = 0,006), у вентромедіальному ядрі - до <$E1,33~symbol С~0,21> (p = 0,014). Апоптозний індекс у великоклітинних ядрах гіпоталамуса (надзоровому і пришлуночковому) коливається в межах 0 - 1 %, натомість у дрібноклітинних ядрах (дугоподібному і вентромедіальному) він зростає до 1 - 2 %. Таким чином, процеси старіння є більш вираженими у дрібноклітинних ядрах гіпоталамуса.


	Наукова періодика України		Галицький лікарський вісник