Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним із найпоширеніших хронічних захворювань. Пандемічний характер АГ останніми роками суттєво зумовлений способом життя населення, наявністю супутніх факторів ризику, що погіршує перебіг АГ, підвищує ризик появи ранніх ускладнень з боку органів-мішеней, стає сновною причиною інвалідизації та смертності цієї категорії пацієнтів. Мета дослідження - вивчення клінічної ефективності використання олмесартану у хворих на АГ на підставі аналізу впливу цього препарату на показники добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ). Обстежено 50 хворих на АГ II ст., 1 - 2-го ступеня, яких поділено 2 групи. Пацієнтам однієї з них додатково призначали олмесатран (препарат Кардосал). Вивчено динаміку параметрів ЕКГ, ехокардіографії та показників ліпідного спектра сироватки крові. Проведено ДМАТ за допомогою системи амбулаторного моніторування AT протягом 24 год. Встановлено, що олмесартан вірогідно знижує середньодобові, середньоденні та середньонічні рівні систолічного та діастолічного AT, навантаження тиском протягом усієї доби, варіабельність AT та величину і швидкість ранкового підйому AT у цих хворих. Олмесартан нормалізує патологічний профіль AT - non-dipper. Спостерігали зменшння об'ємних і метричних показників лівого шлуночка, рівнів ліпідів сироватки крові наприкінці другого місяця лікування в обох групах. Висновок: олмесартан проявляє значну антигіпертензивну дозозалежну ефективність у вигляді монотерапії в даної категорії хворих, що належать до груп високого та дуже високого серцево-судинного ризику.

  Повний текст PDF - 1.226 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"