Серцева недостатність (СН) - синдром, який є наслідком серцево-судинних захворювань. Частота поширення, за даними національних реєстрів, складає 1 - 2 %, а у віці 70 років і старше - 10 %. Відомо, що частота серцевих скорочень (ЧСС) є незалежним модифікованим фактором ризику серцево-судинних подій. В останні роки під час лікування СН із систолічною дисфункцією лівого шлуночка використовується нова група препаратів - блокатори if-каналів синусового вузла (івабрадин). Вивчено ефективність та безпеку тривалого використання івабрадину в хворих із синдромом СН ішемічного генезу. Обстежено 35 хворих на стабільну стенокардію напруження ФК II - III (CCS) із синдромом СН II - III ФК (NYHA), яких поділено на дві групи. Пацієнтам однієї з них додатково призначали івабрадин. Вивчено динаміку параметрів ЕКГ та показників біохімічного аналізу крові. Відзначено позитивний вплив івабрадину на нормалізацію ЧСС, відсутність впливу на величину інтервалу PR, QTc та комплексу QRS. Спостережено зменшення рівнів сироваткового креатиніну наприкінці другого року лікування в обох групах та відсутність змін показників ACT та АЛТ. Таким чином, поряд із вираженим негативним хронотропним ефектом івабрадин має безпечний профіль впливу на основні показники ЕКГ та біохімічні параметри крові.

  Повний текст PDF - 712.592 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"