Мета роботи - встановити роль попереднього застосування гідроксисечовини у формуванні відповіді до терапії інгібіторами тирозинкінази (ТКІ) у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ). Хворих розподілено на 2 групи залежно від тривалості застосування препарату. До першої групи увійшли 134 пацієнти, які приймали гідроксисечовину не більше 6 міс, до другої - 253 хворих, котрі лікувалися зазначеним препаратом понад 6 міс перед призначенням ТКІ 1-го покоління іматинібу. За попереднього застосування гідроксисечовини не більше 6 міс оптимальну відповідь на 12-й міс лікування іматинібом було досягнуто у 71,6 %, субоптимальну у 17,2 %, неефективність терапії констатовано у 11,2 % пацієнтів. Вивчення ефективності лікування іматинібом у пацієнтів, які попередньо приймали гідроксисечовину більше 6 міс, показало, що на 12 міс моніторингу оптимальна відповідь досягнута у 13,0 %, суботимальна відповідь визначена у 29,6 %, неефективність терапії - у 57,3 %. Доведено, що попереднє застосування гідроксисечовини понад 6 міс перед призначенням ТКІ призводить до погіршення відповіді на терапію. Висновок: "передлікованість" пацієнтів гідроксисечовиною більше 6 міс є одним із факторів, що погіршують результати терапії ТКІ, і може бути причиною резистентності до лікування.

  Повний текст PDF - 1.069 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"