Значний вплив на розвиток нейроендокринних і метаболічних порушень у хворих на параноїдну шизофренію має нейролептична терапія. Відомо, що атипові нейролептики здатні викликати інсулінорезистентність, порушення вуглеводевого обміну і, як наслідок, сприяють розвитку цукрового діабету 2 типу. За даними літератури, терапія шизофренії атиповими нейролептиками часто призводить до метаболічних змін, здебільшого до підвищення маси тіла, яка може бути вираженою настільки, що суттєво знижує якість життя хворих, призводить до стигматизації і, як наслідок, погіршення якості дотримання медичних рекомендацій та відміни препаратів. Вважають, що зазначені препарати стимулюють апетит і спричиняють інсулінорезистентність. Складно оцінювати ризик порушення вуглеводневого обміну у хворих на шизофренію під час їх лікування різними атиповими нейролептиками. Складним і невирішеним є питання корекції вказаних порушень нейролептичної терапії хворих на шизофренію. В літературі є багато відомостей стосовно ефективності корекції індексу маси тіла антидіабетичними препаратами, такими як амантадин, нізатідін, ребоксин, сібутрамін, метформін. Метформін завдяки більшій ефективності став більш поширеним. Короткі терміни лікування (до 10 тиж) показали сумнівну ефективність метформіну. Метформін надає позитивний метаболічний ефект в динаміці лікування хворих на шизофренію у разі тривалого застосування атипових нейролептиків і може бути запропонований як препарат вибору для корекції вуглеводневого обміну у пацієнтів з параноїдною шизофренією.

  Повний текст PDF - 1.532 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"