Ожиріння є незалежним фактором, що може призводити до структурних змін нирок, навіть за відсутності порушень вуглеводного обміну, артеріальної гіпертензії та гіперурикемії. Встановлено, що клінічний перебіг (частіше виявляється артеріальна гіпертензія, більш високими є темпи погіршення функції нирок) багатьох хронічних нефропатій значно погіршується за наявності ожиріння. При цьому морфологічні ознаки ураження нирок, у тому числі склероз судинних петель, атрофія канальців й інтерстиційний фіброз, є більш вираженими, ніж у пацієнтів із нормальною масою тіла. Нефропатія у разі ожиріння проявляється розвитком мікроальбумінурії, протеїнурії та прогресуючим погіршенням функції нирок. Відносно специфічною морфологічною формою ураження нирок, що індукується ожирінням, називають фокально-сегментарний гломерулосклероз, який характеризується значним збільшенням ниркових клубочків (так званою гломеруломегалією). У хворих із фокально-сегментарним гломерулосклерозом, що розвивається у разі ожиріння, виявлено позитивну кореляцію між індексом маси тіла та рівнем добової протеїнурії.

  Повний текст PDF - 1.007 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"