Обстежено 192 хворих на генералізований пародонтит (ГП) хронічного перебігу I, II і III ступеня розвитку за дисфункції щитоподібної залози, поділених на чотири групи (три основні: I - 68 осіб із супутнім гіпертиреозом, II - 64 особи із супутнім гіпотиреозом, які приймали L-тироксин у дозах 50 - 75 мкг/добу; III - 60 осіб із супутнім гіпотиреозом, які тривало приймали препарат L-тироксин у дозах понад 100 мкг/добу, та контрольну - 48 хворих на ГП без супутньої ендокринної патології). Визначено пародонтальні показники: індекси Green - Vermillion, РМА, кровоточивості за H. R. Muhlemann, A. S. Mazor, глибину пародонтальних кишень, рухомість зубів (за шкалою Міллера в модифікації Fleszar), PI та IR. Після консультації з ендокринологом проведено ортопантомографію і визначено рентгенологічний індекс рецесії. Встановлено, що у хворих I групи зміни у пародонті мають виражений запальний характер, що проявляється особливо високими показниками індексів РМА та кровоточивості і більшою кількістю людей, уражених ГП II та III ступеня розвитку. У II групі, які приймали L-тироксин у дозах 50 - 75 мкг/добу, ГП проявляється суттєвими дистрофічно-залальними змінами, які характеризуються підвищенням значень індексів IR і PI, а також рентгенологічного індекса рецесії. У хворих на ГП на тлі супутнього гіпотиреозу, які приймали L-тироксин у дозах понад 100 мкг/добу (III група), виявлено ще більш виражені дистрофічно-запальні зміни, що засвідчують вищі, ніж у разі менш інтенсивного лікування гіпотиреозу, показники індексів IR і PI та рентгенологічного індекса рецесії. Таким чином, у хворих на ГП у випадку порушення функції щитоподібної залози виявляються глибокі дистрофічно-запальні зміни у тканинах пародонта, які залежать від дози L-тироксину.

  Повний текст PDF - 971.511 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"