Визначення прогнозу впродовж першого року після інфаркту міокарда (ІМ) залишається однією з найбільш актуальних проблем кардіології. З метою створення прогностичної моделі перебігу гострого інфаркту міокарда (ГІМ), ускладненого гострою лівошлуночковою недостатністю обстежено 368 пацієнтів з відповідним діагнозом. Визначено ряд факторів прогресування хронічної серцевої недостатності через 1 рік спостереження. Всіх пацієнтів розподілено на дві групи: група А - з клінічними та ехокардіографічними ознаками хронічної серцевої недостатності NYHA I, виявленими через 1 рік спостереження, та група В - NYHA II, III, IV. В обох групах переважали чоловіки. Серед пацієнтів групи В значно частіше реєструвався повторний ГІМ (79,6 проти 39,19 % в групі 1, <$Eroman p~<<~0,001>). Ознаки гострої лівошлуночкової недостатності 2 - 4 класу за Т. Killip з вірогідно більшою частотою зареєстровано серед пацієнтів групи В (<$Eroman p~<<~0,001>). Наявність артеріальної гіпертензії та цукрового діабету в анамнезі також з вірогідно більшою частотою зареєстровано серед пацієнтів групи В. Аналіз поширеності факторів ризику серед пацієнтів обох груп показав достовірне переважання активного паління (<$Eroman p~<<~0,01>) та ожиріння (<$Eroman p~<<~0,001>) також серед пацієнтів групи В. За результатами аналізу даних Ехо-КГ, проведеної на 1 - 2, 28 добу та через 1 рік після перенесеного ІМ, а також даних регіонарної скоротливості лівого шлуночка, одержаних під час Ехо-КГ у В-режимі на 1 - 2 добу ГІМ, виявлено більш оптимальні гемодинамічні умови та більш сприятливий вихідний характер регіонарної скоротливості у пацієнтів групи А, у порівнянні з групою В.

  Повний текст PDF - 994.309 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"