В експерименті на щурах із застосуванням гістологічних і морфометричних методик проведено вивчення та надано порівняльну кількісну характеристику особливостям перебудови артерій тонкої кишки (АТК) і селезінки за умов моделювання низької странгуляційної тонкокишкової непрохідності, а також після її хірургічного усунення. Відзначено різний ступінь інтенсивності морфологічної перебудови АТК та селезінки і встановлено хронологічну відмінність в їх реакціях, зокрема у разі реперфузії ТК після відновлення її прохідності. Більш активно і швидше реагують АТК як органа, що безпосередньо підлягає гемодинамічному і кисневому удару. Артерії селезінки у цьому відношенні менш активні, хоча і мають більший морфофункціональний потенціал. Констатовано морфологічні ознаки тимчасових розладів органного кровотоку після відновлення прохідності ТК як прояв реперфузійного синдрому.

  Повний текст PDF - 1.012 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"