Мета дослідження - встановлення клініко-патогенетичних особливостей перебігу стабільної стенокардії III ФК з артеріальною гіпертензією (АГ) у хворих із нітраторезистентністю. Обстежено 125 хворих на стабільну стенокардію III ФК із супутньою АГ. Проведено проби з дозованим фізичним навантаженням (велоергометрія), тест з реактивною гіперемією D. Celermajer, K. E. Sorensen, а також дослідження рівня малонового альдегіду, глутатіон-редуктази та глутатіон-пероксидази в сироватці крові. Через 1 місяць лікування було виявлено 33 (26,4 %) хворих з ознаками нітраторезистентості. Хворі з нітраторезистентністю характеризувались частішими нападами стенокардії (<$EDELTA 122,1~%,~roman p~<<~0,001>), більшою потребою в додатковому вживанні нітратів (<$EDELTA 18,1~%,~roman p~<<~0,001>), зниженою толерантністю до фізичних навантажень (<$E DELTA 32,5~%,~roman p~<<~0,001>), більш вираженою ендотеліальною дисфункцією та вищим рівнем оксидного стресу та нижчим - антиоксидантного захисту в порівнянні з хворими зі збереженою чутливістю до нітратів.Встановлено клініко-патогенетичні особливості перебігу стабільної стенокардії III ФК із артеріальною гіпертензією (АГ) у хворих із нітраторезистентністю та без неї у довгостроковому періоді. Обстежено 125 хворих на стабільну стенокардію III ФК із супутньою АГ. Через 1 місяць лікування виявлено 33 (26,4 %) хворих із ознаками нітраторезистентності. Через 6 місяців лікування клінічні ознаки, ступінь ендотеліальної дисфункції, значення рівнів показників оксидного стресу краще контролювались у хворих зі збереженою чутливістю до нітратів, що свідчить про більш виражену ендотеліальну дисфункцію та більш глибокі зрушення пружно-еластичних властивостей судин у хворих із нітраторезистентністю.Доведено доцільність використання мексикору та L-аргініну як засобів потенціювання антигіпертензивної терапії (ААт) для корекції дисфункції ендотелію, підвищення клінічної ефективності лікування, пролонгації антиангінальної ефективності нітратів, а також запобігання розвитку нітраторезистентності (НР) у таких хворих. Вивчено вплив нового вітчизняного препарату тівортін (L-аргінін) на патогенетичні ланки ішемічної хвороби серця. Доведено доцільність фармакотерапевтичної корекції основних патогенетичних механізмів розвитку HP, таких як посилений оксидний стрес та ендотеліальна дисфункція у хворих на СС III ФК із застосуванням мексикору та L-аргініну. Вивчено вплив L-аргініну на процеси утворення ендотелій-релаксуючого фактора (NО), що дозволяє підвищити терапевтичну ефективність ААт у хворих на СС III ФК із супутньою артеріальною гіпертензією. Уперше показано, що застосування мексикору в поєднанні з L-аргініном ефективніше потенціює ААт, ніж використання кожного з них окремо як монодоповнення до ААт.

  Повний текст PDF - 986.419 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"