Обстежено 34 хворих на резидуальний холедохолітіаз, ускладнений тривалим перебігом обтураційної жовтяниці, які перебували на стаціонарному лікуванні впродовж 2010 - 2011 років. Серед них 25 (73,5 %) жінок, 9 (26,5 %) чоловіків, середній вік 72 роки. Всім хворим було виконано папілосфінктеротомію з літоекстракцією, у 14 (41,1 %) хворих додатково встановлювали назобіліарний дренаж. Механічна літоекстракція конкрементів кошиком Дорміа виконана у 30 (88,24 %) хворих, балонним холедохоекстрактором - у 2 (5,88 %) хворих, механічну літотрипсію у 2 (5,88 %) хворих. Визначали спектр кон'югованих та некон'югованих жовчних кислот в плазмі крові у цих групах хворих, як показників токсичності жовчі і маркерів розвитку печінкової недостатності. Встановлено зростання кількості токсичних фракцій жовчних кислот в сироватці крові. У групі хворих, яким після ендоскопічної літоекстракції конкрементів із загальної жовчної протоки встановлювали назобіліарний дренаж, нормалізація токсичних фракцій жовчних кислот відбувалася більш швидко.

  Повний текст PDF - 1.028 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"