Досліджено вплив кліматичних факторів на кількість та площу лісових пожеж у північно-чорноморському регіоні України на прикладі Херсонської області. Встановлено кількісні зв'язки рівня ступеня пожежонебезпеки в регіоні із термічним режимом, режимом зволоження та вітром; доведено визначальний вплив температури повітря на ступінь природної пожежної небезпеки в регіоні. Дослідження показали, що цей вплив найбільше позначається на площі пожеж і значно менше на їх кількості. Приведено оцінку зміни цих кліматичних факторів у період з 1961 по 2010 рр., їх значущості та достовірності та впливу цих змін на кількість і площу лісових пожеж у регіоні. Показано можливі зміни кліматичних характеристик та екстремальних погодних умов Херсонської області в 2021 - 2050 рр. відносно сучасного кліматичного періоду (1981 - 2010 рр.) для сценарію розвитку суспільства SRES A1B та їх вплив на лісові пожежі.Досліджено механізм впливу зміни клімату на продуктивність озимої пшениці, проведено оцінку зміни температури повітря, кількості опадів та їх сумісного впливу на продуктивність озимої пшениці у періоди вегетаційного циклу вирощування культури, зміни плодотворності клімату та недобору урожаю культури у сучасний кліматичний період (1981 - 2010 рр.) та їх можливі зміни і частка невизначеності цих змін до середини ХХI ст. (2021 - 2050) в агрокліматичних зонах України. Оцінку впливу агрометеорологічних умов на формування урожайності озимої пшениці проводили на основі гідрометеорологічного блоку моделі "Погода-урожай" В. П. Дмитренка. Для кожної фази розвитку озимої пшениці проводили оцінку інтенсивності, значимості та достовірності зміни середніх багаторічних значень агрокліматичних показників протягом сучасного кліматичного періоду. Оцінку можливої зміни агрокліматичних показників до середини ХХі ст. здійснено з урахуванням сценаріїв викидів парникових газів та розвитку людства, запропонованих МГЕЗК, зокрема для сценарію А1В [13]. Обчислення проекцій зміни показників термічного режиму та режиму зволоження проводили за даними регіональної кліматичної моделі REMO, що використовує краєві умови глобальної моделі ЕСНАМ5, з кроком 25*25 км. Для кожної фази розвитку озимої пшениці обчислювали середні по області багаторічні значення агрокліматичних показників у 1981 - 2010 та 2021 - 2050 рр., визначили їх зміну та її значимість відносно сучасного кліматичного періоду для сценарію А1В.

  Повний текст PDF - 504.133 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"