Уперше побудовано карту морфології серпуховського вугільного пласта v6, яка відображає морфоструктурні, морфогенетичні особливості та зміни важливих гірничо-геологічних факторів і явищ та є його суцільним зображенням на всій території Львівсько-Волинського басейну - від Володимир-Волинського розлому на півночі до Рава-Руського - на півдні і південному заході. Охарактеризовано морфоструктурні, морфогенетичні особливості, промислове значення пласта v6 на території в цілому і на окремих родовищах, ділянках басейну. Найбільш придатними для промислової розробки є центральна і південно-західна частини басейну внутрішньої зони Львівського палеозойського прогину на півдні і південному заході від м. Червоноград, де на значних ділянках пласт має стійкий розвиток і робочу потужність. Проведені дослідження свідчать про велику роль гідрографічних систем у створенні умов, сприятливих для формування робочої потужності пласта. Зіставлення результатів палеопотамічного аналізу вугленосних відкладів з особливостями морфології пласта v6 виявило, що у разі значного поширення робочу потужність він має лише на ділянках, які належать до низів південної гілки Горохово-Рівненської, а також Дубненської палеогідрографічних систем.Охарактеризовано петрографічний склад і якість вугілля пласта v6, його хімічний склад і технологічні властивості, запаси вугілля на найбільш вивчених ділянках та полях шахт, а також особливості природної газоносності, запаси, перспективні та прогнозні ресурси вугільних газів на Волинському, Забузькому, Межиріченському, Тяглівському та Любельському родовищах та перспективній ділянці Межиріччя - Західна Львівсько-Волинського басейну. Проведено огляд вивченості речовинно-петрографічного складу та газоносності вугілля басейну. Показано, що перспективи вугільного пласта v6 пов'язані з запасами вугілля високої якості, яке належить до більш високих технологічних груп Ж і К (окрім Волинського і Забузького родовищ), а його запаси є резервом для продовження терміну роботи діючих шахт басейну. Найбільш придатними для промислового освоєння є центральна та південно-західна частини басейну, які знаходяться у внутрішній зоні басейну на північ і північний схід, південь і південний захід від м. Червонограда, де на значних ділянках пласт має стійкий розвиток, робочу потужність і позитивні хіміко-технологічні показники та кондиційні запаси вугілля. Окрім значних запасів вугілля басейну, пласт v6 має найвищу природну метаноносність. Він залягає в метановій газовій зоні, де вміст метану (62 - 99 %) і його природна газоносність (2,5 - 30 м<^>3/т с.б.м.) закономірно змінюються з північного сходу на південний захід (від Волинського до Любельського родовища) і зі стратиграфічною глибиною залягання пласта. Запаси за категорією C2, перспективні та прогнозні ресурси вуглеводневих газів за категоріями C3 і Д1 + Д2 у вугільному пласті становлять 5 463 989 тис. м<^>3, що надає змогу розглядати їх як супутню корисну копалину - під час видобутку вугілля, так і самостійну - під час випереджувальної дегазації та утилізації метану через спеціальні свердловини з поверхні.

  Повний текст PDF - 517.511 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"