Розглянуто деякі проблемні питання, пов'язані з палеомагнітними дослідженими докембрійських порід на території України. Проаналізовано результати палеомагнітних досліджень протерозойських порід Українського щита, трапової формації Волині та осадового венду Поділля. Здавалося б, з появою численних нових визначень абсолютного віку порід щита з'явилися нові можливості для одержання надійних палеомагнітних полюсів. Однак дослідження пілотних колекцій зразків з деяких опорних відслонень у Середньопридніпровському, Приазовському, Дністровсько-Бузькому, Інгульському і Північно-Західному мегаблоках щита, для яких надійно визначено геохронологічний вік, показали їх палеомагнітну неінформативність. У межах щита палеомагнітно інформативними є породи габро-анортозитової формації, зокрема породи Інгульського мегаблока, у межах Корсунь-Новомиргородського плутону і Новоукраїнського масиву - відповідно габро-анортозиТи і граніти рапаківі, а також у межах коростенського комплексу у північно-західній частині щита - анортозити і габро-анортозити. На шести об'єктах віком 1750 млн років у межах Інгульського мегаблока визначено палеомагнітний полюс (<$EPHI~=~22,7 symbol Р roman N>, <$ELAMBDA~=~164,3 symbol Р roman E>, <$Edp "/" dm~=~4,9 symbol Р "/" 9,6 symbol Р>). На підставі аналізу палеомагнітних полюсів для Фенноскандії і Українського щита побудовано модель взаємного розташування цих блоків 1770 і 1750 млн років тому. Близько 1770 млн років тому Фенноскандія і Український щит займали палеошироти <$E15 symbol Р roman N> і <$E2 symbol Р roman S> відповідно. При цьому щит був повернений щодо Фенноскандії на <$E40 symbol Р> проти годинникової стрілки щодо його сучасного положення в складі Східноєвропейської платформи. За подальші 20 млн років Фенноскандія і Український щит дрейфували у південному напрямку приблизно на <$E5 symbol Р> і зайняли палеошироти <$E10 symbol Р roman N> і <$E7 symbol Р roman S> відповідно, при цьому обертання блоків майже не відбувалося. Середня швидкість широтного дрейфу для обох блоків становила близько 2,8 см/рік. Наведено нові результати палеомагнітних досліджень базальтів ратненської світи Волині, згідно з якими можна припускати, що в едіакарії геометрія геомагнітного поля відрізнялася від дипольної. У межах тестування цієї гіпотези передбачаються вивчення повного розрізу трапової формації по свердловинах і магнітостратиграфічне вивчення осадових відкладів венда-кембрію Поділля з метою одержання фактичного матеріалу про частоту інверсії.

  Повний текст PDF - 374.891 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"