Аналіз новітніх наукових досягнень у різних напрямах геолого-геофізичних досліджень показав, що вивчення процесів глибинної дегазації Землі від земного ядра до її поверхні і атмосфери набуває статусу магістрального напряму наук про Землю. Виявлення енергетично найактивніших і найпотужніших субвертикальних висхідних крізьгеосферних і крізьформаційних процесів, які локалізуються у вигляді ієрархії труб дегазації різних розмірів, від базового плюму до елементарного приповерхневого каналу, має важливе фундаментальне і прикладне значення. Існування цієї системи забезпечується послідовними екзотермічними перетвореннями елементарних відновлюваних газів до окисних речовин, які внаслідок таких хімічних реакцій послідовно одержують нові порції енергії, достатньої для поступового висхідного прориву глибинної речовини мантії і кори. Трактування мантійних плюмів як базових мегатруб дегазації надає змогу поєднати основні аспекти ендогенного рудоутворення, нафтидогенезу в літосфері та екологічних процесів у земній корі і атмосфері. Структурно-геологічною основою труб дегазації є крізьформаційні системи. Вони - основні концентратори висхідної міграції і нагромадження нафтидів у багатоповерхових родовищах. Усе чіткіше прослідковується зв'язок діапіризму з похідними мегаплюмів - трубами дегазації. Енергетика дегазації - головний чинник діапіризму. На підставі аналізу геофізичних та інших ознак сучасної активізації вказаного процесу визначено місця можливої аномальної дегазації на території України. Зроблено припущення щодо можливості одержання у деяких з них природного водню як природної корисної копалини. Розглянуто екологічні ризики глибинної дегазації Землі, зокрема катастрофічної через дію супервулканів, і можливі напрями протидії цим ризикам за умови цілеспрямованих зусиль передової частини людства. Назріла необхідність перегляду стратегії і методології подальшого розвитку геолого-геофізичних досліджень у цілому і таких важливих прикладних напрямів, як, зокрема, комплексна геологічна зйомка, картування, пошуки деяких корисних копалин, геоекологія.

  Повний текст PDF - 1.563 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"