Уперше проведено магнітне знімання, дані якого було перетворено за допомогою методів повної горизонтальної похідної, виявлення аналітичного сигналу горизонтального градієнта, визначення кута гіперболічного нахилу для ідентифікації похованих вулканічних структур навколо м. Іспарта (Південно-Західна Туреччина). Активність вулкана Гьольджюк відбувалась у кутку трикутника Іспарта на перетині покривів Лучіан і Анталья. Вулканізм почався 4,0 - 4,7 млн років тому переважно виливом лав і закінчився виверженням магми та води у четвертинний період. Район досліджень перекритий автохтонними і алохтонними утвореннями, що інтрудовані пліоценовими і четвертинними породами вулкана Гьольджюк, та вкриті пірокластичним попелом і відкладами лавових потоків. Межі похованої вулканічної структури визначено за методами виявлення граней джерела. Геометрія трахітового купола на північний захід від оз. Гьольджюк і його продовження вниз вивчено 2D моделюванням, причому конфігурацію проконтрольовано за результатами визначення глибини спектральним аналізом ізольованої аномалії. Згідно з графіком азимутально усереднених логарифмічних спектрів, продовження вниз глибини залягання джерела трахітового купола сягає 850 м. За результатами розв'язку оберненої задачі горизонтальний розмір моделі цього купола дорівнює 1250 м під земною поверхнею, тоді як над поверхнею - близько 400 м.

  Повний текст PDF - 755.684 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"