Детальна інформація про геологічну будову Українського щита (УЩ) надає змогу перевірити сучасне уявлення про те, що плюмова і плитова тектонічна активність можлива тільки після остаточного формування сублітосферної мантії 2,8 - 2,55 млрд років тому, а плюмові епізоди докембрію відбувалися 2,75 - 2,7; 2,45 - 2,4; 1,9; 1,8 - 1,75; 1,65 млрд років тому. На сьогодні можна вважати доведеним, що формування кори відбувалося до 4,0 млрд років тому, а плюмові події протерозою приводять до перетворення не тільки поверхні і кори, а й мантії. На УЩ можна виділити плюмові епізоди та визначити геологічні процеси, тому що ізотопний вік встановлено не за детритовими цирконами, а за тими, що входять до складу порід. Окремі епізоди об'єднуються в тривалі плюмові події (активізації) до 3,2; 3,2 - 2,8; 2,7 - 2,3; 2,3 - 1,65 млрд років тому. Особливості будови граніт-зеленокам'яної області Середньопридніпровського мегаблока УЩ надають змогу дійти до висновку, що до 2,7 млрд років тому потужної субконтинентальної літосфери, складеної тугоплавким перидотитами, не існувало. Шар, що кристалізувався з поверхні, був складений легкоплавкими мінералами і збагачений базальтоїдною компонентою. Потужність кристалічного шару скорочувалася до 100 і 50 км за винесення розігрітої глибинної речовини і збільшувалася під час кристалізації до 150 - 200 км. Астеносфера обов'язково містила розплав, розбавлений силікатно-водно-карбонатним флюїдом. Після 2,7 млрд років тому утворилися 2 великі блоки. На рубежі архею і протерозою (2,5 млрд років тому) територія УЩ була розділена на блоки і території, що просторово тяжіють до шовних зон. За складом товщ можна припускати, що на рубежі архею і протерозою утворилися тектонічні одиниці, що різняться перебігом глибинних процесів. Наступна плюмова подія (2,3 - 1,65 млрд років тому) проявлена як етап перетворення мантії і кори на всіх кратонах. У будові УЩ установлено беззаперечні ознаки плітовотектонічних процесів. Максимальні за амплітудою рухи відбувалися 2,0 - 1,65 млрд років тому. У процесі цієї плюмової події змінився склад флюїдів і розплавів, що виносилися з мантії. Гранітизація проходить за участі водних хлоридно-калієвих флюїдів. Після гранітизації активні сухі лужні карбонатно-фторидно-натрієві флюїди. Винесення розплавів, флюїдів відбувалося невеликими порціями, а режим пульсуючого плюму багато в чому визначав склад магматичних порід і гідротермальних розчинів.

  Повний текст PDF - 514.521 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"