Зроблено спробу відтворити умови формування основних літотипів геологічного розрізу і побудувати петрофізичні моделі середовища за деякими горизонтами продуктивної товщі на підставі обробки та інтерпретації даних геофізичних досліджень у свердловинах. Під час поділу геологічного розрізу на літофаціальні інтервали використано матеріали геофізичних досліджень більш як 470 свердловин, у тому числі каротажні дані щодо уявного питомого опору і спонтанної поляризації. Електрометричні моделі встановлювали за значеннями кривої <$Ealpha sub { roman сп}>, тобто за відношенням значень кривої спонтанної поляризації до її максимуму, що надало змогу реконструювати палеогеографічну обстановку і відновити генезис осадів. Визначено, що річкові канали мають доволі добрі колекторні властивості. У районі досліджень під час формування нижнього відділу продуктивної товщі виділено 2 трансгресивні етапи. Виявлено основні закономірності змін петрофізичних параметрів середовища у тривимірному просторі, з урахуванням яких можна створювати ефективніші моделі за подальшої експлуатації родовища Піраллахи.

  Повний текст PDF - 981.78 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"