Виконано одновимірне числове моделювання ізостатичних реакцій літосфери на термальне піднімання її підошви (активний рифтинг) і поєднане з ним формально незалежне стоншення кори. Обговорено еволюційні криві швидкостей вертикальних рухів і зсувів межі поділу. Залежно від уведеного індексу швидкості стоншення кори n = 0,1 - 3 виділено спектр поверхневого виразу: від склепінного рифту через проміжні форми (n = 0,8 - 1,5) до глибоководних западин. У зв'язку з проблематикою палеотектонічних реконструкцій осадових басейнів змодельовано вертикальні рухи, що супроводжуються осадонагромадженням. Розглянуто ситуації, коли синрифтове осадонагромадження і занурення суттєво поступаються пострифтовому. Досліджено можливості створення умов та еволюції континентального і морського нагромадження відкладів у межах різних режимів рифтогенезу. З метою подолання обмежень, властивих методиці сучасного бекстрипінгу, апробовано розширений варіант прямого моделювання, що базується на принципі "вільного" нагромадження відкадів, обліку фаціальної неоднорідності розрізу за вертикаллю і стратиграфічних незгідностей. У моделі, що пояснює формування перм-тріасової осадової колонки западини Ебро (Іберія), відтворено палеогеографічні особливості нагромадження відкладів: континентального в пермі і ранньому тріасі з переходом у морське наприкінці середнього тріасу, а також розкрито невизначеність стратиграфічних неузгідностей пізньої пермі. Відповідно, передбачається складний характер активного рифтогенезу, що складається з двох етапів; для другого (пізньопермського) передбачається варіювання режиму у вигляді трьох фаз з різними індексами стоншення кори. Осадонагромадження і занурення південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини, яка характеризується аномально високими потужностями кам'яновугільних відкладів, у першому наближенні відтворено у межах моделі, що охоплює рифтогенне занурення у пізньому девоні та пострифтове термальне - у карбоні. Одержані зміни глибини моря співвіднесено з інформаційними підрозділами кам'яновугільного чохла та з інтенсивністю вугленагромадження.

  Повний текст PDF - 1.743 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"