Згідно з даними, одержаними під час досліджень, проведених Інститутом геофізики НАН України, геодинамічні процеси на основі механізмів тектоніки плит чітко виявляються на дослідженій території, починаючи з неоархею. Для еоархею і мезоархею характерні швидше за все плюмтектонічні механізми. Сучасна структура Українського щита остаточно сформувалася між 1,80 і 1,70 Ga одночасно з утворенням мікроконтиненту Сарматія, його об'єднанням з Фенноскандією і Волго-Уралією у континент Балтика на фоні утворення суперконтиненту Пангея-I. У дискусійному порядку розглянуто геодинамічні процеси в мезо-неопротерозої і ранньому палеозої. Показано, що аж до середнього девону вони були зосереджені головним чином у західній частині України на території сучасних Карпат і Волино-Подільської плити. Ці процеси призвели до утворення Волино-Поліського прогину (середній рифей), Галиційсько-Білостоцького басейну (пізній рифей), що з'єднував океани Прототетіс і Протояпетус на захід від Балтики, формування на його місці орогену Пракарпат (венд), утворення Дністровського перікратона (пізній венд), що закінчувався на південному заході Передгалиційським передгірним прогином, зоною TESZ і морем Торнквіста. Незалежне вивчення відкладів венду України за допомогою палеомагнітних і тектонофізичних методів показало, що у цей період віртуальна вісь обертання Землі була орієнтована субпаралельно сучасним широтам. Активізація геодинамічних процесів на решті території України почалась у девоні після формування суперконтиненту Євроамерика: утворення Донбаського відгалуження океану Палеотетіс і Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецького рифтогену з можливою субокеанічною корою (пізній девон); відділення від Східноєвропейської платформи Мізійської, Скіфської і Туранської мікроплит і перетворення їх в терейни Палеотетісу; об'єднання Гондвани з Лавразією і утворення суперконтиненту Пангея (перм - тріас). Палеомагнітне вивчення пермських і тріасових дайкових комплексів східної частини Українського щита надало змогу вибрати між двома моделями Пангеї (A і B) модель A (вегенерівську). У мезозої-кайнозої активні геодинамічні процеси зосередилися в альпійському обрамленні Східноєвропейської платформи: утворення океану Мезотетіс і його західної частини Альпійського Тетісу (середній тріас); розкриття Таврійського басейну (середній тріасірання юра), його закриття і формування складчастості порід таврійської серії у Північній Добруджі і Західному Криму (середня юра); розкриття Західночорноморського (пізня крейда) і Східночорноморського (еоцен) басейнів; закриття океанів Альпійського Тетісу, рух на схід мікроплит Алькапа і Тіссія-Дакія та формування дуги Карпатського орогену (пізня крейда - неоген); колізійний процес у Кримсько-Чорноморському регіоні у варіанті двоярусної тектоніки плит і підняття Гірського Криму (пліоцен - теперішній час). Згідно з одержаними даними, механізми палеогеодинаміки і сучасної геодинаміки і плито- і плюмтектоніка - цілком адекватно пояснюють усі геологічні та геофізичні явища, які спостерігаються в природі, особливо ті, що встановлені у другій половині XX і в XXI ст.

  Повний текст PDF - 914.454 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"