Показано, що відповідність місця розташування основних структур головного геомагнітного поля, температури й тиску на поверхні Землі в середніх широтах, яку обговорено раніше в 1-й частині статті, має фізичну основу. Аналогічна картина, знайдена в широтно-довготному розподілі концентрації нижньостратосферного озону й питомої вологості, надає змогу замкнути ланцюжок причинно-наслідкових зв'язків і запропонувати механізм, за допомогою якого геомагнітне поле може впливати на клімат Землі. Цей ланцюжок починається з модуляції галактичних космічних променів (ГКП) геомагнітним полем і утворення озону О3 у нижній стратосфері через іонно-молекулярні реакції, ініційовані ГКП. Зміна температури тропопаузи (внаслідок варіації концентрації О3 на цьому рівні) змінює кількість водяної пари в сухій частині верхньої тропосфери й нижньої стратосфери (UTLS), впливаючи у такий спосіб на радіаційний баланс планети. Ця дія на кліматичні параметри є нерівномірною у глобальному масштабі у зв'язку з неоднорідністю контролю геомагнітним полем енергійних частинок, що надходять в атмосферу Землі.Показано відмінності розглянутих раніше зв'язків між геомагнітним полем і кліматом для Північної і Південної півкуль. Вони пов'язані насамперед з глибиною проникнення в атмосферу Землі заряджених частинок, модульованих геомагнітним полем і їх впливом на баланс озону поблизу тропопаузи. Формування озону в нижній стратосфері відбувається у Північній півкулі в іонно-молекулярному автокаталітичному циклі його утворення, ініційованому галактичними космічними променями, у Південній - внаслідок ефекту "самовідновлення", ініційованого сонячними енергійними частинками. Пояснено спостережуване одночасне потепління в Західній Антарктиці і похолодання - в Центральній і Східній.

  Повний текст PDF - 902.692 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"