Розглянуто результати вивчення теплового потоку Донбасу. Визначено аномалії різної природи, проведено їх інтерпретацію. Побудовано теплову модель кори та верхньої мантії. Використано електричні термометри власної конструкції. Показано, що технологія буріння (без циркуляції промивальної рідини) та невеликий час проходки свердловин призводили до дуже швидкого відстою. Вже через кілька годин після завершення буріння протягом кількох діб спостерігалися незмінні температури вибою. Більшість визначень теплового потоку виконано за результатами вимірів температури вибою стандартними каротажними термометрами у процесі геофізичних випробувань свердловин. Як правило, відстій свердловин становив від кількох годин до кількох діб. Інструментальну похибку такої операції оцінено у перші десяті частки градуса. Головна похибка явно пов'язана зі спотвореннями температури. За одержаними даними можна будувати карти теплового потоку та температури надр у масштабах 1:2 500 000 - 1:5 000 000. Наведено детальніші побудови для території Донбасу, де щільність сітки значно вища за середню по Україні. Інформацію про тепловий потік та глибинні температури доповнено картами геотермальних ресурсів території Донбасу.

  Повний текст PDF - 638.143 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"