Відповідно до ідей, методів і підходів нелінійної динаміки на якісному рівні розглянуто основні особливості геосистем. Підкреслено, що еволюція процесів і об'єктів у літосфері не може бути реалізована поза межами автохвильових процесів, які є просторово-часовими структурами. Суттєво, що загальні тенденції еволюції геосистем можуть бути інтерпретовані в термінах сейсмічного процесу. Мова йде про формування в геосистемі деякого узагальненого автохвильового поля, яке самоорганізується за рахунок потоків енергії та речовини із земних надр. Підкреслено актуальність досліджень синхронної динаміки підсистем або елементів геосередовища, впливу шумів на синхронізацію. В цьому контексті спостереження за спектром спонтанної сейсмоакустичної та електромагнітної емісії літосферного походження в часі та просторовими "біфуркаціями" автоструктур як відображенням еволюції сейсмотектонічних систем, яка породжує сейсмічний процес, виходить на передній план сучасних експериментальних досліджень. Дуже ймовірно, що такий підхід до визначення мети, завдань і способів моніторингу еволюції геосистем є не тільки необхідним, а й невідворотним, тому що надає змогу наблизити його реалізацію до експериментальної ситуації.

  Повний текст PDF - 122.259 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"