На основі принципу витіснення надлишкових об'ємів і використання натурних даних запропоновано біфокальну модель вогнища землетрусу, що включає зони дилатансії і компакції. Перша відповідає визначеному набору передвісників, а друга компенсує зміни об'єму тріщин. Джерела радону оконтурюють зону дилатансії (початок зростання тріщин). Гіпоцентр головного удару знаходиться в перехідній зоні. Існування двох фокусів у вогнищі землетрусу підтверджено експериментально на підставі гравіметричних даних і спостереженнями за рівнем поверхні океану. Проаналізовано аномальні магнітні збурення у варіаціях магнітного поля Землі, які можна розглядати як короткострокові передвісники. Цей тип збурень нерозривно пов'язаний з тектономагнітними ефектами в літосфері та інших геосферах. Наведено дані експериментальних спостережень магнітних збурень-передвісників, які надають змогу зробити висновок про те, що вони наводяться внутрішніми джерелами, розташованими в нижніх геосферах Землі.

  Повний текст PDF - 686.475 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"