Для сейсмогенної зони Вранча виконано тектонофізичну інтерпретацію 80-ти механізмів вогнищ землетрусів (глибина від 80 до 172 км) за 1940 - 2011 рр. Епіцентри вогнищ локалізовано на площі <$E60~times~21> км. Ідентифіковано діючі нодальні площини механізмів як площини підкидів і підкидо-зсувів, які формувалися за умов субгоризонтального стиску. Побудовано структурну схему глибинної зони Вранча, на якій діючі нодальні площини об'єднано в зони насувів, підкидів і підкидо-зсувів, що простягаються у північно-східному, північно-західному, північ-північно-західному і субширотному напрямках. Показано, що орієнтація площин зсувів зони Вранча близька до орієнтації площин зсувів флішових Карпат і великих зон розломів, які перетинають її. Ці результати суперечать двом основним концепціям утворення зони Вранча, що грунтуються на механізмах відриву слебів океанічної літосфери або деламінації континентальної літосфери, оскільки припускається поворот сегмента літосфери з субгоризонтального у субвертикальне положення і досить сильна деформація літосфери, в тому числі нижньої кори на ділянках, прилеглих до зони. Згідно з наявними даними ГСЗ і сейсмотомографії, будова земної кори і верхньої мантії в районі південно-східного орокліна Карпат мало відрізняється від будови кори та верхньої мантії в інших частинах карпатського сегмента альпід. Запропоновано альтернативну концепцію, яка виходить з того, що зона Вранча є не петрологічним тілом - частиною океанічної або континентальної плити, залученою у субдукційні-колізійні процеси і переміщеною в сучасне становище, а швидше за все деформаційною зоною всебічного бокового (горизонтального) стиску, що виникла in situ в результаті втиснення досить вузького індектора мікроплити Тисія - Дакія в утворений ним південно-східний ороклін Карпат. Всебічний боковий стиск зумовлений опором просуванню індектора з боку північної частини Мізійської мікроплити, Добруджі і Західночорноморської мікроплити, а також центриклінальним падінням зон розломів, що обмежують його рух з півночі та півдня. Таке утворення зони Вранча in situ підтверджується її розміщенням у зоні перетину найбільших розломних зон - ТЕШЗ, <$EGAMMA prime~-~GAMMA symbol Т>, Південно-Карпатської та ін.

  Повний текст PDF - 582.51 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"