В огляді стан досліджень впливу вікового ходу температур на поверхні Землі на термічну історію глубокозанурених нафтоматеринських відкладів охарактеризовано як стан наукового пошуку. Узагальнено відомі дані щодо мезозойсько-кайнозойського клімату південно-східної частини Західного Сибіру й оцінено вплив вікового ходу температур земної поверхні на геотермічний режим, ступінь реалізації нафтогенераційного потенціалу материнських юрських баженовської та тогурської світ. "Місцевий" віковий хід температур земної поверхні для південної палеокліматичної зони Західного Сибіру побудовано на підставі аналітичного зведення результатів палеокліматичних реконструкцій юрського, крейдяного, палеогенового, неогенового і четвертинного періодів, опублікованих різними авторами в період 1974 - 2011 рр. Вплив палеоклімату на термічну історію материнських відкладів оцінено на основі верифікації результатів палеотемпературного моделювання осадових розрізів глибоких свердловин, що розкрили баженовську і тогурську світи в Нюрольській мегазападині. Встановлено, що реконструкції термічної історії материнських відкладів без урахування палеоклімату не узгоджуються з "реперними" даними відбивної здатності вітриніту та встановленої нафтогазоносності розрізу. Використання під час реконструкцій "місцевого" вікового ходу температур земної поверхні надає змогу суттєво уточнити показник щільності прогнозних ресурсів нафти. "Місцевий" віковий хід рекомендується враховувати під час визначення ресурсів вуглеводнів за допомогою об'ємно-генетичного методу на землях Томської, Новосибірської та Омської областей.

  Повний текст PDF - 375.261 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"