На підставі ідей і методів нелінійної динаміки обговорено особливості еволюції геосередовища, яке має властивості самоорганізованої критичності, питання фізики руйнації в земній корі, прогнозованості та прогнозу динаміки сейсмічного процесу. Підкреслено, що ключові проблеми багаторівневої самоорганізації та врахування нелінійності ієрархічно організованих геосистем все ще слабо розроблені і потребують конкретизації. Увагу приділено деяким аспектам формування вогнищевих зон руйнації в земній корі, стадії передруйнації та надшвидкої катастрофічної стадії еволюції. Розглянуто режими збудження автоструктур у геосередовищі, питання відтворення великомасштабних розривів. Зроблено спробу інтерпретації сильної сейсмічної події як автоструктури (автосолітону) великої амплітуди або локалізованої дисипативної структури загострення, яка формується в геосередовищі за жорсткого режиму його збудження як складової частини єдиного сейсмічного процесу. Обговорено проблеми, пов'язані з питаннями принципової передбачуваності процесу, властивостями переміжності, синхронізації, явищем стохастичного резонансу, задачами динамічного опису нелінійних систем з хаотичною поведінкою за даними моніторингових спостережень. Зазначено, що наявність режиму загострення процесу (фази передруйнації) можна розглядати як фізико-механічну основу існування, проявлення та пошуків провісникових явищ. З цієї позиції проблема прогнозу сильних землетрусів не виглядає безнадійною і надає підстави для оптимізму.

  Повний текст PDF - 234.409 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"