Побудовано тривимірну густинну модель земної кори та верхньої мантії Інгульського мегаблока Українського щита за даними переінтерпретації сейсмічних матеріалів для геотраверсів VI, VIII та профілів ГСЗ XXXIV, XXV. Одержано нові дані щодо розподілу густини в породах структур мегаблока, встановлено ущільнення порід з глибини 18 км у Новоукраїнському масиві та Корсунь-Новомиргородському плутоні, а також на північному сході Інгулецького синклінорію. Розраховано потужності умовно виділених шарів земної кори - "гранітного", "діоритового" та "базальтового", та їх співвідношення до загальної потужності консолідованої кори, що дає можливість прогнозувати речовинний склад земної кори.Побудовано тривимірну густинну модель Українського щита з використанням результатів переінтерпретації сейсмічних матеріалів уздовж геотраверсів і профілів глибинного сейсмічного зондування та даних петрофізичних досліджень, що дало змогу одержати нові дані стосовно розподілу густини в об'ємі земної кори. Встановлено особливості розподілу густини в земній корі кожного мегаблока, зони поширення коромантійної суміші, а також розраховано мантійну складову гравітаційного ефекту. На основі побудованої тривимірної густинної моделі обчислено потужності шарів земної кори: "гранітного", "діоритового" та "базальтового". За співвідношенням потужностей шарів земної кори спрогнозовано речовинний склад глибинних блоків щита (визначено типи кори): на захід від трансрегіонального шва Херсон - Смоленськ поширені переважно базальтовий та лейкобазальтовий, а на схід - гранітно-діоритовий та діоритовий типи. Підтверджено закономірність зменшення основності порід на щиті із заходу на схід.Побудовано тривимірну густинну модель Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і Донбасу з використанням нових сейсмічних даних уздовж профілів ГСЗ, профілю DOBRE та даними петрофізичних досліджень, що дало змогу одержати нові відомості стосовно розподілу густини в об'ємі земної кори. Визначено області розповсюдження та потужність коромантійної суміші, а також наявність осьового ущільнення, яке зменшується від центральної та прибортових зон до бортів западини, а в Донбасі - до периферії. На підставі тривимірної густинної моделі обчислено потужності шарів земної кори: "гранітного", "діоритового" та "базальтового", співвідношення яких до загальної потужності земної кори дало змогу спрогнозувати речовинний склад кристалічної частини земної кори ДДЗ та Донбасу (визначено 6 типів кори). Базальтово-діоритовий тип кори розташований в зоні переходу від ДДЗ до Донбасу. За залишковим гравітаційним ефектом оконтурені аномально розущільнені області в прибортових зонах осадочного шару, які мають зв'язок з глибинними неоднорідностями, котрі слідкуються в густинній моделі по всьому розрізу кристалічної частини кори у вигляді розущільнених областей різного розміру. Максимальне розущільнення в осадочному чохлі відноситься до відкладів нижнього карбону. Встановлено кореляцію між розущільненими областями та нафтовими, нафтогазовими та газовими районами родовищ ДДЗ та Донбасу.

  Повний текст PDF - 1.774 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"