Мета дослідження - аналіз впливу поліморфізмів Asp299Gly гена TLR4 та Gln11Leu гена TLR7 на ефективність противірусної терапії (ПВТ) хронічного гепатиту C (ХГC) пегільованими інтерферонами (PEG-IFN) і рибавірином (RBV). Проведено проспективне когортне дослідження, в яке було включено 125 хворих на ХГC. У ході дослідження встановлено, що наявність поліморфізму Asp299Gly гена TLR4 у хворих на ХГC впливає на ефективність ПВТ PEG-IFN і RBV: частота досягнення ранньої вірусологічної відповіді знижується в 1,3 (p = 0,018; rs = -0,237, p = 0,008), безпосередньої - в 1,5 (p = 0,020; rs = -0,259, p = 0,008), стійкої - у 1,9 (p = 0,020; r = -0,226, p = 0,015) разу. Статистично значимої різниці між ефективністю ПВТ PEG-IFN і RBV у хворих на ХГC із "диким" Gln11Gln і "мутантними" Gln11Leu + Leu11Leu генотипами гену TLR7 не виявлено.

  Повний текст PDF - 101.142 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"