Досвід останніх десятиріч довів недостатню ефективність противірусної терапії ХГВ. Це, у свою чергу, примусило науковців шукати інші підходи до терапії. Беручи до увагу імуноопосередкований механізм персистенції вірусу, протягом тривалого часу проводяться численні спроби використання різних лікувальних вакцин. Проте такі особливості репродукції вірусу, як негативний вплив вірусу на імунні клітини, надмірна концентрація HBsAg та різноманітні мутації HBV, значно послаблюють їх дію. У дослідженні випробувано новий метод імунізації, при якому в якості лікувальної вакцини використовувались неінактивовані автолімфоцити, а шлях їх введення - внутрішньошкірний. Дослідження проведено на 17 хворих на ХГВ з різним вірусним навантаженням. За цим критерієм хворих було поділено на три групи: 7 хворих з вмістом DNA HBV <$E symbol У> 4000 МО/мл, 6 пацієнтів з вірусним навантаженням менше 2000 МО/мл, та 4 особи, в яких DNA HBV вдавалося виявити лише ультрачутливим методом ПЛР (чутливість 5 МО/мл). Найкращого результату вдалося досягнути у групах хворих з високим та помірним вірусним навантаженням: в 1-ій групі у 42,86 % (3) хворих рівень реплікації вірусу впав до наднизького (5 МО/мл), у решти хворих (57,14 %; 4 з 7) вміст DNA HBV став менше 1000 МО/мл, причому у 3-х він протягом наступного року не перевищував 300 МО/мл; у 2-й групі за попередніми даними 5 з 6 хворих звільнились від DNA HBV. Отже, можна стверджувати, що майже в усіх пацієнтів, в яких вдалося виявити DNA HBV, вірусне навантаження внаслідок імунізації зменшується, хоча ступінь реагування носить індивідуальний характер. Одержані дані дозволяють зробити висновок, що метод лікування шляхом внутрішньошкірного введення неінактивованих автолімфоцитів є доволі перспективним і заслуговує на подальше дослідження.

  Повний текст PDF - 1.003 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"