Наведено відомості про проблеми типізації гранітоїдних утворень та їх можливого металогенічного навантаження. Серед існуючих принципів класифікації найбільш прийнятною з погляду металогенії залишається міжнародна типізація гранітів з виділенням I- та S-типів, що була запропонована австралійськими вченими B.W. Chappell, A. J. R. White [Chappell, White, 2001]. Вона певним чином відповідає принципам регіональної класифікації, що була запропонована І. Б. Щербаковим [Щербаков, 2005] для типізації гранітоїдів Українського щита з виділенням апобазитової та апопелітової серій гранітів. Згідно з класифікацією B. W. Chappell, A. J. R. White, орогенні граніти можуть бути розподілені на підставі складу протоліту на продукти плавлення переважно вивержених (I-тип) або осадових (S-тип) материнських порід. До гранітоїдів I-типу відносяться відміни, які змінюються за складом від тоналітів (кварц-діоритів) до гранодіоритів і характеризуються присутністю біотиту, сфену, амфіболу, клінопіроксену як залізисто-магнезіальні мінерали та магнетит. Гранітоїдні утворення S-типу відповідають за складом різновидам від адамелітів (кварц-монцонітів) до гранітів і характеризуються присутністю мусковіту і червоно-коричневого (багатого на Ti) біотиту та зазвичай гранату, кордієриту. Акцесорні фази представлені монацитом, уранінітом та ільменітом. Серед найважливіших параметрів, які можуть впливати на металогенічну спеціалізацію гранітоїдних комплексів, визначаються: тип гранітного протоліту; можливий тренд еволюції складу; ступінь фракціювання; стан окиснення.

  Повний текст PDF - 226.569 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"