Лужні граніти на території Українського щита мають незначне поширення і відомі лише у двох районах. До першого належать лужні (з егірином і рибекітом) різновиди, що у підпорядкованій кількості відомі серед біотитових лужнопольовошпатових пержанських гранітів протерозойського віку. Другий район - це Приазовський мегаблок, де відомі гіпабісальні тіла грорудитів девонського віку. Грорудити характеризуються більш меланократовим складом і вищим коефіцієнтом агпаїтності, тоді як висока залізистість є типовою ознакою обох типів лужних гранітів. Лужні пержанські граніти і грорудити мають відмінні геохімічні особливості. Грорудитам властиві підвищений вміст Ti, V, Cr, Ni, тоді як пержанські граніти збагачені Sn, Mo, Be, Rb, U. Як і в більшості лужних гранітів світу, лужні граніти Українського щита, з одного боку, збагачені HFSE і REE, а з іншого - збіднені Sr і Ва. Хондрит-нормовані спектри пержанських гранітів характеризуються глибокими негативними Eu-аномаліями і більшим збагаченням HREE, ніжу грорудитах. Геохімічні особливості вказують на те, що пержанські граніти генетично пов'язані з гранітними магмами Коростенського плутону, а їх формування супроводжувалося інтенсивним польовошпатовим фракціонуванням. В той же час виникнення грорудитів є результатом диференціації сублужних і лужних базальтових розплавів, що вкорінювалися під час закладання Дніпровсько-Донецької западини.

  Повний текст PDF - 568.979 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"