Наукова періодика України Геологічний журнал


Макаренко А. Н. 
Космический фактор "избыточного" тепловыделения в недрах Земли и планет. Статья 5. Вероятные теплопроизводящие частицы / А. Н. Макаренко // Геологічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 85-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2013_4_10
Крім радіогенної енергії в надрах Землі діє "додаткове" джерело енергії, яке має космічне походження і модулюється положенням та напрямком руху Сонячної системи в Галактиці. Вивільнення надлишкової енергії повторює щільність розподілу речовини в галактичному просторі, що оточує Сонячну систему, а також залежить від взаємного розташування вектора швидкості Сонячної системи в Галактиці та площини екліптики. Максимуми вивільнення "додаткової" енергії припадають на ті ділянки галактичної орбіти, де вектор швидкості Сонячної системи в Галактиці знаходиться в площині екліптики. Амплітуди максимумів визначаються терміном перебування Сонячної системи в ділянках максимальної теплогенерації (близкістю до апоцентра або перицентра орбіти в Галактиці). Відповідність земних ритмів галактичним дозволяє припускати присутність в галактичному просторі якогось теплогенеруючого фактора, вплив якого призводить до генерації енергії в надрах великих космічних тіл.Крім радіогенної енергії, в надрах Землі діє "додаткове" джерело енергії, яке має космічне походження, модулюється положенням та напрямком руху Сонячної системи в Галактиці, - "космічна піч". Робота її здійснюється у внутрішньому та зовнішньому ядрі Землі, а також у мантії. Питоме тепловивільнення на одиницю об'єму становить близько 10 Вт/км<^>3 в мантії та 50 Вт/км<^>3 в ядрі Землі. "Надлишкове" вивільнення тепла здійснюється більшою мірою у поясі між 650 пн. ш. та 650 пд. ш. Більш активне тепловивільнення відбувається почергово то в одній, то в протилежній півкулях з періодом приблизно 200 млн років, що дорівнює періоду обертання довкола центра Галактики. Широтна зона, де відбувається максимальне вивільнення тепла, зміщується вздовж близької до синусоїдальної кривої у часі, йде слідом за зміщенням проекції вектора швидкості галактичного руху Сонячної системи на земну поверхню. З максимальною інтенсивністю виділення тепла відбувається, коли проекція руху Землі в Галактиці припадає на земний екватор (кожні 100 млн років), що знаходить своє вираження в існуванні екваторіального гарячого поясу у надрах Землі, її ядрі та мантії. З огляду на те, що відбувається почергове нагрівання переважно однієї з півкуль, випливає, що теплогенеруючий фактор, який діє на планету з галактичного простору, поглинається значною мірою під час проходження його через планетні надра.Крім радіогенної енергії надра Землі та планет мають "додаткове" джерело енергії космічного походження, яке модулюється положенням та напрямком руху Сонячної системи в Галактиці. Залежність його від напрямку руху призводить до того, що максимальне виділення енергії відбувається, коли проекція вектора швидкості Землі в Галактиці знаходиться на земному екваторі, наслідком чого є існування екваторіального гарячого поясу в надрах Землі. Такі ж само екваторіальні пояси внутрішньої активності спостерігаються також і на багатьох інших планетах Сонячної системи. Також існує спільна для планет залежність "надлишкового" тепловивільнення від їх маси. Це є ознакою того, що "надлишкове" вивільнення тепла у надрах планет має єдину космічну природу. Можливо, що чутливість планетних надр до зовнішнього впливу залежить від їх хімічного складу, - водень та залізо можуть бути більш чутливими.Крім радіогенної енергії в надрах Землі діє "додаткове" джерело енергії, яке має космічне походження, модулюється положенням і напрямком руху Сонячної системи в Галактиці. Фактором, що призводить до виділення енергії, може бути темна матерія галактичного диска.Помимо энергии радиогенного происхождения, в недрах Земли действует дополнительный источник энергии, имеющий космическую природу, модулируемый положением и направлением движения Солнечной системы в Галактике. Рассмотрены некоторые возможные теплопроизводящие факторы.Помимо энергии радиогенного происхождения, в недрах Земли действует "дополнительный" источник энергии, имеющий космическое происхождение, модулируемый положением и направлением движения Солнечной системы в Галактике. Фактором, приводящим к выделению энергии, может быть темная материя галактического диска. Возможные кандидаты, приводящие к выделению энергии: частицы четвертого поколения, аксионы, магнитные монополи, малые черные дыры и др.
  Повний текст PDF - 443.742 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Макаренко А.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Макаренко А. Н. Космический фактор "избыточного" тепловыделения в недрах Земли и планет. Статья 5. Вероятные теплопроизводящие частицы / А. Н. Макаренко // Геологічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 85-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2013_4_10.

      Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського