Вплив зсувної дислокаційної зони західного донбасу на формування газових скупчень у вугленосних відкладах

Безручко, К.; Д’яченко, Н; Уразка, М.

Мета роботи - розроблення концепції геодинамічного розвитку зсувної дислокаційної зони Західного Донбасу (ЗД) на птдставі аналізу результатів визначення природної газоносності на прикладі ділянки розвідки Свидівська з використанням сучасних засобів опрацювання інформації та візуалізації; встановлення головних закономірностей впливу зсувної тектоніки на формування газових скупчень у вугленосних відкладах ЗД. Для аналізу структурно-геологічної інформації застосовано методи цифрової геологічної картографії, гірничо-геометричного моделювання та геолого-структурного аналізу (діагностична геометрія парагенезу розривних структур); використано комплекс методів статистичного опрацювання даних про тектонічну порушеність - оцінювання частоти зустрічі азимутних орієнтувань розривів методом роздіаграм. Для виявлення структурних елементів у вугільному пласті використано комплексний аналіз, що містить морфометричні та морфоструктурні дослідження деформаційних процесів, тобто тренд-аналіз поверхні підошви вугільних горизонтів та оцінено швидкість деформаційного процесу на локальних ділянках із використанням градієнтного аналізу поверхні залишку через вилучення регіонального фону. Під час опрацювання та аналізу визначень природної газоносності за допомогою керногазонабірників КА 61, досліджень вугільних пластів випробувачем КВІ-65, газового каротажу використано прийоми інтерполяції початкових даних природної метаноносності вугільних пластів і візуалізації поверхонь ізогаз. Дослідження проводилися на 134 свердловинах по 8 вугільним пластам (с1, с42, с5, с6в, с7н, c8в, c8н, c10в) і становили 102 проби газового вугілля. Результати. Запропоновано модель формування дислокаційної зони ЗД за умов утворення зсуво-розсуву впродовж трансформного розриву субмерідіанального простягання, транстенсії, що викликала формування пулл-апарта, з подальшим розвитком структур типу "доміно" в результаті лівозсувної активізації. Виявлено, що розриви північно-західного орієнтування (азимут простягання 340<^>o) східного крила шахти Дніпровська та ділянки Свидівської утворюють єдину тектоносмугу, орієнтовану паралельно до Криворізько-Павлівської шовної зони та впродовж зміщувача якої спостерігається правий зсув. Виділена тектоносмуга розділяє Центральний блок Самарського блоку практично на дві рівні частини. На ділянці Свідовської (ЗД) виявлено зони знижених і підвищених значень природної газоносності, що зумовлені (відповідно) присутністю тектоносмуги - серії малоамплітудних розривів - ліві зколи (зсуви) Ріделя R1 та прирозривної складчастості, яка є субпаралельною простяганню основних скидових структур району, що виникли внаслідок геодинамічного режиму стиску-розтягу в зсувній зоні. Вперше запропоновано модель формування дислокаційної зони ЗД за умов утворення зсуво-розсуву впродовж трансформного розриву субмерідіанального простягання, транстенсії, що викликала формування пулл-апарта, з подальшим розвитком структур "доміно" в результаті лівозсувної активізації, що безпосередньо вплинула на газоносність відкладів у зонах тектоносмуг зсувної природи. Вперше констатовано, що виявлена в межах вугільних пластів зона знижених значень природної газоносності північно-східного простягання зумовлена присутністю в масиві гірських порід тектоносмуги, що представлена серією малоамплітудних тектонічних порушень, морфологічно зсуви - ліві синтетичні зколи Ріделя R1, які простежені в межах гірничих відведень шахт Західно-Донбаська та Павлоградська. Встановлені закономірності впливу зсувної тектоніки на формування газових скупчень у вугільних пластах ЗД є важливими не тільки уточненням механізму тектоногенезу та природи формування вуглегазових родовищ, але і можливістю оптимізації пошуків газоносних структур, об'єктів та умов їх виникнення та локалізації у вуглепородному масиві. Структурно-тектонічний аналіз у сукупності з аналізом фактичних даних про природну газоносність вугільних пластів вугледобувних територій надасть змогу зменшити витрати на пошук перспективних (рентабельних) ділянок із підвищеним вмістом метану, а так само у разі експлуатації вугільного родовища, надійно прогнозувати структурно-тектонічні неоднорідності.