Мета роботи - встановлення особливостей геологічної будови складно побудованих порід-колекторів, створення петрофізичної основи інтерпретації даних комплексних геофізичних досліджень з урахуванням результатів впроваджених новітніх інформативних ядерно-фізичних методів. Методика досліджень полягає у визначенні розподілу радіоактивних ізотопів U(Ra), Th, K<^>40 у породах-колекторах неогенових відкладів газоконденсатних родовищ (ГКР) Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину для літологічного розчленування тонкошаруватих розрізів та оцінках природи та характеру підвищенної радіоактивності порід. За даними геофізичних досліджень, петрографії та гамма-спектрометрії на зразках керну, відібраного з неогенових відкладів, встановлено граничні значення інтенсивності гамма-поля продуктивних порід-колекторів і розраховано коефіцієнт їх піщанистості по розрізу сарматських і гельветських ярусів, обгрунтовано ефективність застосування гамма-спектрального методу для оцінювання природної радіоактивності, побудовано петрофізичні взаємозв'язки та кореляційну схема поширення газонасиченості порід нижньодашавської світи сарматського ярусу. Розроблено методику оцінювання природи підвищеної радіоактивності неогенових відкладів ГКР Більче-Волицької зони Предкарпатського прогину, суть якої полягає в тому, що для гірських порід неогенових відкладів, які характеризуються підвищеною радіоактивністю, розраховується співвідношення концентрацій урану та торію до калію у складі породи. Враховано те, що кількісна величина вмісту калію в породі зумовлена величиною об'ємної глинистості та органічною речовиною. Зважаючи на той факт, що вміст радіоактивного калію у відкладах геологічного розрізу неогенової системи розподілено нерівномірно у гельветському, баденському та сарматських ярусах, розраховано співвідношення урану плюс торію до калію для кожного з цих ярусів (показник "А"). Удосконалена методика оброблення результатів гамма-каротажу підвищує ефективність комплексних геофізичних досліджень складнопобудованих геологічних розрізів. Її використання разом з результатами комплексу ядерно-фізичних методів надає можливість надійніше виявляти продуктивні газонасичені горизонти. Результати досліджень надали змогу обгрунтувати мінералогічну будову матриці породи-колектора та встановити граничні значення коефіцієнтів залишкового водонасичення.

  Повний текст PDF - 1.212 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"