Мета роботи - дослідження літологічних особливостей осадового комплексу ранньоолігоценового віку в межах Азово-Чорноморського регіону та реконструкція умов його осадонагромадження. Методика містить літолого-фаціальний, мінерало-петрографічний, літмологічний, електрофаціальний і седиментолого-палеоокеанографічний аналізи. Встановлено, літологічну структуру розрізу та літолого-фаціальну зональність нижньоолігоценової (нижньомайкопської) товщі Каркінітсько-Північнокримського та Індоло-Кубанського прогинів. Виділено 4 типи розрізу товщі, що різняться за вмістом у їх структурі кластогенних (пісковик, алевроліт) літотипів, просторово-вікове поширення яких характеризується певною латеральною зональністю, що відображають побудовані літолого-фаціальні моделі. Вивчено петрографічні особливості основних типів порід. Побудовано літмологічні перетини, які надали змогу встановити ярусну структуру розрізу товщі, що проявилась у розвитку двох регіональних і локальної кластогенних пачок, розмежованих пелітоморфними утвореннями. Реконструйовано седиментолого-палеоокеанографічні обстановки осадонагромадження базальної кластогенної пачки нижнього майкопу та побудовано відповідну модель. Виокремлено 2 седиментаційні басейни з різною гідродинамікою та умовами седиментації: внутрішній Одесько-Керченський (закритий, естуарієвий, північний) і зовнішній Чорноморський (відкритий, південний), що розмежовані Кілійсько-Каламітсько-Кримсько-Кавказькою грядою підводно-надводних височин. У зовнішньому відкритому до океанічних вод Чорноморському седиментаційному басейні домінували прибережно-морські умови з накопиченням глинистих, алевро-глинистих і алевритових мулів фаціальних зон типу "шельфова рівнина", "вздовжбереговий бар" і "конус виносу". У внутрішньому закритому Одеському седиментаційному басейні домінували прибережно-морські та алювіально-дельтові умови осадонагромадження. Скид уламкового матеріалу забезпечували 4 річкові системи, які дренували сучасні терени західного Причорномор'я (Молдавська палеосуша), формуючи незначні за площею та потужністю псамо-алевритові вузлові тіла фаціальних зон: "русло", "гирловий бар", "конус виносу" та розмежовуючих їх, сформованих в осьових зонах конседиментаційних піднять тіл фаціальної зони "вздовжбереговий бар".

  Повний текст PDF - 572.038 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"