Tectonic paleostress fields evolution and calcite veins formation in the southeastern part of the ukrainian carpathians during the cenozoic time

Kril, S. Ya.; Bubniak, I. M.; Vikhot, Y. M.; Tsikhon, S. I.

Мета роботи - дослідження тектонічної еволюції полів палеонапружень та її вплив на формування кальцитових жил і флюїдний потік у південно-східній частині Українських Карпат у кайнозойський час. Об'єкти дослідження - парагенезиси тріщин, дзеркала ковзання і жили в крейдових пісковиках у Чорногірському, Дуклянському, Поркулецькому та Рахівському покривах у південно-східній частині Українських Карпат. Для реконструкції напружено-деформованого стану використано структурно-парагенетичний і кінематичний методи. Для обробки даних і визначення головних осей полів палеонапружень (<$E sigma sub 1>, <$E sigma sub 2>, <$E sigma sub 3>) використано програми Fabric 8, StereoNett 2.46, Tensor. Дані по дзеркалах ковзання опрацьовано з застосуванням кінематичного методу з деякими особливостями для Карпатського регіону. Увагу акцентовано на вивченні жил у вмісних породах. У досліджуваному регіоні описано та досліджено 16 природних відслонень, понад 850 тріщин, 300 жил і 50 дзеркал ковзання. Описано структурні особливості жил і поля палеонапружень, які могли спричинити формування тріщин, що заповнені кальцитом. Не в усіх відслоненнях були виявлені кальцитові жили. Тільки в декількох точках спостереження заміряно статистично достовірну кількість карбонатних жил. Жили - складні об'єкти для дослідження. Дуже важливо досліджувати не тільки жили, а й структурні особливості, мінералогію, морфологію, кристалічні мікродефекти, флюїдні включення в мінералах. Використовуючи дані про орієнтацію жил і дзеркал ковзання, реконструйовано еволюцію полів палеонапружень у південно-східній частині Українських Карпат протягом кайнозойського часу. Найактивніші тектонічні рухи, деформації й утворення карбонатних жил пов'язані зі зсувними полями палеонапружень. Це зсувні поля палеонапружень є одними з наймолодших, і їх осі розтягнення орієнтовані в північно-східному - південно-західному та північно-західному - південно-східному напрямках. Кількість кальцитових жил у товщах Дуклянського і Поркулецького покривів є набагато більшою, ніж у Чорногірському та Рахівському покривах. Майже всі жили простягаються в північно-західному напрямку. Звичайно, давніші тріщини ймовірно були реактивовані та заповнені кальцитом під час активації пізніших режимів розтягнення.