Мета роботи - наглядно продемонструвати геологічні процеси та умови й обгрунтувати вибір об'єктів моніторингу, що впливають на розвиток сольового карсту та виділити основні напрями організації їх досліджень. Основними методами, які використовують під час проведення роботи є: аналіз фондових ресурсів, польові методи дослідження; кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація, створення відповідних геоінформаційних баз даних у середовищі Excel і Mapinfo, порівняння, кореляція та багатомірне об'єктивне шкалювання одержаних результатів та ін; верифікація результатів, що надало змогу перевірити одержану інформацію, провести їх остаточний аналіз. Верифікаційна, логіко-методологічна процедура встановлення істинності одержаних даних на підставі їх відповідності емпіричним і фактичним даним переважно була апробована на ЕОМ у середовищі "MapInfo" за допомогою методу багатошарового накладання картографічної, статистичної та аналітичної інформації різнопланового фактичного матеріалу у дво- та тривимірному зображенні. Надано загальний огляд і систематизовано умови та фактори, що формують і сприяють активізації техногенно зумовленого сольового карсту; запропоновано основні складові організації системи моніторингу на ділянках активізації сольового карсту. На прикладі Передкарпатської соленосної провінції зібрано воєдино та систематизовано всі основні природні фактори, що безпосередньо впливають на розвиток карстових сольових процесів, зокрема негативних.

  Повний текст PDF - 1.171 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"