Роль геодинаміки у просторовому розподілі традиційних та нетрадиційних покладів вуглеводневої сировини Дніпровсько-Донецької западини

Лазарук, Я. Г.

Мета роботи - встановлення залежності просторового розподілу вуглеводневих скупчень різного типу від геодинаміки регіону. Зроблено висновки, що різна інтенсивність опускання Дніпровсько-Донецького грабена та його бортів, диференційовані рухи блоків по тектонічних порушеннях різного напрямку, неоднакові прояви вулканізму впродовж різних етапів геологічного формування регіону призвели до формування різноманітних ландшафтів, які, своєю чергою, визначили особливості седиментаційних процесів, відображених у фаціально-формаційній зональності осадових комплексів. За найактивнішого рифтового (пізній девонтурне) і найспокійнішого платформного (пізній карбон) тектонічних режимів утворилися надзвичайно мінливі за літологією товщі. Значна розчленованість порід-колекторів і порід-покришок цього віку не може забезпечити існування літологічно та тектонічно екранованих пасток із суттєвими об'ємами. У згаданих комплексах за наявності надійних покришок найімовірніші поклади вуглеводнів, пов'язані з антиклінальними пастками. Стабільність геоструктурних елементів упродовж формування западини в міогеосинклінальному, синеклізно-міогеосинклінальному тектонічних режимах (відклади візейського та серпуховського ярусів) сприяли формуванню протяжних границь літологічного заміщення теригенних порід-колекторів глинистими породами і, як наслідок, - утворенню літологічно екранованих пасток вуглеводнів із достатніми розмірами для акумуляції в них промислових покладів нафти і газу. У карбоні ДДЗ заповнювалася осадками за схемою бокового нарощування у напрямку Донбасу і від бортів до приосьової частини западини. Відповідно, з часом переміщувалися і депоцентри алевро-глинистих морських фацій, з якими можуть бути пов'язані суттєві ресурси газових покладів центральнобасейнового типу та сланцевого газу.