Мета роботи - дослідження особливостей сейсмічності Закарпатського прогину та її зв'язку з розломно-блоковою структурою (РБС) земної кори. Виконаний аналіз сейсмічності Закарпаття за результатами інструментальних спостережень у 2000 - 2012 рр. у комплексі з даними про розломно-блокову тектоніку регіону надає підстави зробити такі висновки: просторовий розподіл сейсмічності Закарпатського прогину тісно пов'язаний з РБС фундаменту; основними сейсмогенерувальними зонами Закарпатського прогину є Закарпатський і Панонський глибинні розломи, Центральна зона розломів і вузли їх перетинів із поперечними, передусім Латорицьким, Боржавським, Виноградівським, Оашським і Тячівським розломами; у розподілі гіпоцентрів землетрусів із глибиною у літосфері Закарпатського прогину виділяються 3 поверхи їх концентрації: товща осадового шару та фундаменту до поверхні гранітного шару (2 - 10 км), верхня частина базальтового шару (15 - 22 км), шар поблизу поверхні Мохо (25 - 35 км); сейсмічність Закарпатського прогину відображає геодинаміку Карпатського регіону на сучасному етапі геологічного розвитку Карпат і зумовлена взаємодією Карпатської складчастої споруди з терейнами АЛЬКАПА і Тисія-Дакія.

  Повний текст PDF - 434.305 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"