Аналіз впливу геологічної будови гірських порід на характеристики зсувів

Кузьменко, Е. Д.; Штогрин, Л. В.; Чепурний, І. В.

Мета досліджень - аналіз впливу геологічної будови з урахуванням інженерно- геологічного районування та морфологічних особливостей рельєфу на характеристики зсувів із подальшим їх статистичним аналізом для виявлення впливу комплексу зовнішніх чинників на умови формування зсувів. Використано результати опрацювання кадастру зсувів Закарпатської та Чернівецької областей, що містив інформацію про просторову базу даних та характеристики 3458 зсувів. З літологічного погляду найбільша щільність зсувів зареєстрована в четвертинних алювіальних, алювіально-делювіальних відкладах, у конгломератах, пісковиках, мергельно-глинистих породах палеогенового віку, у породах двокомпонентного флішу (крейдяного та палеогенового віку) та в сильно дислокованих палеозойських породах - гранітах, кристалічних вапняках, сланцях, пісковиках. З погляду структурно-тектонічного та відповідно інженерно-геологічного районування найбільша щільність зсувів зосереджена на території Південно-Покутсько-Буковинської передгірської рівнини, Скелястих пасм, гірських хребтів Свидовець, Чорногора, Лосова, Північно-Покутсько-Прутської рівнини, Верхньотисенської котловини, Рахівсько-Чивчинського масиву, Полонинського хребта. Зсуви-течії розвиваються переважно в алювіально-делювіальних відкладах рівнин, зсуви блокового ковзання та видавлювання - у породах двокомпонентного флішу (крейдяного та палеогенового віку) та в сильно дислокованих палеозойських породах - гранітах, кристалічних вапняках, сланцях, пісковиках гірських масивів. Переважна більшість зсувів розвивається на схилах східної, південної та західної експозицій. Усі геометричні параметри зсувів, абсолютні відмітки та відстань до базису ерозії підпорядковані логнормальному закону розподілу або його модифікаціям, що свідчить про ймовірну зміну умов формування зсувів під впливом комплексу зовнішніх факторів і надає змогу розглядати ці параметри як результат добутку діючих факторів. Крутизна поздовжнього профілю здебільшого підпорядковується нормальному закону розподілу, який є двомодальним, що свідчить про різні типи зсувів, домінують течії та блокове ковзання. Кластерний аналіз виділив 5 груп (кластерів) зсувів, які визначаються різними умовами формування.